Codein напиток Lean (лин) Дмитров

В общем, раз такое дело, был тот день, когда я и мой блатной коллектив решили поразвлечься. Нам нужен был жирный тракт, чтобы хорошенько поставиться и забыть обо всем на свете. А где ж еще, как не в торговом центре, вместо куда мы и направились. Это была наша регулярная сцена, знаешь, где можно всем шпанам болтушки впарить и сесть на подобие чилла. Итак, мы проникли в это место, будто настоящие крутые гопники.

Сразу стало понятно, что наша главная цель - закладки. Конечно, их найти было не так уж и сложно. Каждый проходимец обращал на нас внимание, но нам это было похуй, обычная хуйня. Мы чекали цены и виды наркотиков, как будто выбирали на прогулке в магазине. Но мы быстро обнаружили настоящую жемчужину - кодеин. Это был наш судьбоносный выбор.

Ну а как взять? Мы же не пидоры, чтобы оттуда денно и нощно воровать. Решили пойти по-хардкорному. Я отвлек продавца, а мой братан быстро спрятал пару пачек под витриной. О, братан, это был эпичный момент! Мы сражались за свою свободу, как настоящие герои.

Когда мы сбежали с нашей добычей, мы поискать, где бы нам их принять. Подошли к одному из местных штакетов и там нашли компанию с сигаретами, где курили гречку. Мы решили, что это будет отличное место, чтобы поставиться и отдохнуть. Мы предложили им наши закладки, и они тоже не отказались от этой штуки.

Так мы и все вместе поставились. Была мощная иньекция, и мы начали летать выше неба. Все вокруг стало таким насыщенным, словно мы оказались в фильме, где все круто и мрачно одновременно.

Но, братан, бывает и передозняк. Одному из наших новых товарищей стало плохо. Он понял, что у него передозировка. Мы были в шоке, блять. Все стали паниковать, и нам стало ясно, что нужно быстро действовать. Мои опыт и навык в таких ситуациях помогли нам выбраться из этой херни. Хорошо, что я всегда ношу с собой наркологический аптечку, чтобы в случае чего помочь своим братьям.

И так, благодаря своим знаниям и купленной школьной медицинской литературе, я смог помочь своему товарищу. Дал ему ампулу, и после пары минут ему стало намного лучше. Он отдохнулся, как следует, и мы все вместе расслабились, чиллили и бухали до утра.

Знаешь, братан, вся эта история с кодеином и унитазом нам дала одну важную уроку. Мы поняли, что нельзя всю свою жизнь прожигать в поисках новых закладок и адреналина. Важно научиться ценить то, что у нас уже есть - настоящую дружбу и поддержку друг друга.

Так что, братан, будь внимателен, знаешь, выходить на улицу с друзьями и однако быть готовым ко всему. И не позволяй никому впарить тебе некачественный товар, чтобы не попасть в передоз, потому что это, блять, может закончиться плохо. Ну а насчет унитазов, даже не думай красть их в торговых центрах. Это глупо, братан, и дурно заканчивается для нашей криминальной репутации.

В общем, я надеюсь, этот рассказ о том, как мы закладки кодеина купили и унитаз в торговом центре украли, был увлекательным и научил тебя чему-то. Давай будем аккуратными и готовыми к любым приключениям. И не забывай ценить настоящую дружбу, потому что это самое ценное, что у нас есть, братан.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.